За останні 20 років доля росіян, що бажають емігрувати, виросла з 5 до 21%, з'ясували соціологи ВЦИОМ в ході опитування 1600 чоловік, що проходив 4-5 червня 2011 р. в 46 регіонах Росії.
Виїхати за рубіж на постійне проживання хотіли б 21% опитаних(у 1991 р. їх було 5%), на роботу — 20%(було 13%). Найбільший еміграційний потенціал у 18-24-річних(39%), високоосвічених респондентів(29%), а також активних користувачів інтернету(33%). Більшість з тих 75% росіян, які не мають бажання покидати батьківщину, — це в першу чергу літні(93%) і малоосвічені(85%) співгромадяни, а також ті, хто не користується інтернетом(87%).
Даних за інші роки ВЦИОМ не надав. Таке саме опитування ВЦИОМ не провело, але по відповідях на схожі питання можна зробити висновок: в середині 2000-х росіяни демонстрували більше схильності до осідлості, розповів гендиректор ВЦИОМ Валерій Федоров. Кількість тих, що бажають поїхати виросла після кризи і не поспішає знижуватися, відмітив він. Це можна пояснити посткризовими настроями: обстановка начебто нормалізувалася, але бажання як і раніше не співпадають з можливостями, і в такій ситуації починають розглядатися різні варіанти, у тому числі і від'їзд з країни.
Впродовж останнього року бажання поїхати з країни виражали біля третини опитаних жителів великих міст з досить високим рівнем освіти і доходу, розповів заступник гендиректора «Левада-центра» Олексій Гражданкин, посилаючись на результати опитувань. Але це відносні цифри, попереджає він: дуже часто, декларуючи намір поїхати, люди просто виражають своє відношення до існуючого порядку речей, а не реальний намір залишити країну. Не більше 5% респондентів повідомляли про те, що роблять якісь кроки для досягнення такої мети.
Насправді це не просто настрої, процес вже йде, говорить Валентина Веденеева з Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН : за офіційними даними, за три роки з Росії поїхало більше 1,2 млн чоловік, 40% з них — люди з вищою освітою. «Але у мене є цифри точні : 1 250 000 чоловік, які працюють за кордоном <...> це учені, фахівці», — говорив на початку року голова Рахункової палати Сергій Степашин в інтерв'ю «Ехо Москви».
Так званий витік мізків і втеча капіталу з Росії — явища одного порядку, упевнений декан факультету політології московської Вищої школи економіки Марк Урнов. «Минулого року ми провели опитування представників малого і середнього бізнесу. Ті, хто займається всякого роду торгівлею, ті залишаються в Росії, цілком успішно вписуються в корупційні схеми і непогано себе почувають. А ось ті, хто займається виробництвом, — у них одна думка: піти в сіру зону, накопити грошей і з'їхати. Причина одна — клімат інвестиційний в країні паршивий: постійні наїзди, напівдержавний рекет, захоплення успішних підприємств. Люди так не хочуть жити і працювати». Про настрої валіз серед 80-85% бізнесменів власник Mirax Group Сергій Полонский(див. врез) прямо заявив заступникові керівника адміністрації Владиславу Суркову. Правда, чиновник негативно сприйняв таку відвертість і порадив бізнесменові злізти з валізи. Рік тому усі над цим посміялися, а зараз це вже очевидний тренд — так сам Полонский днями прокоментував цю історію в ефірі телеканалу «Дощ». З країни людей жене почуття невизначеності і страху, вважає він.
Втеча еліти — фундаментальна проблема, згоден ректор Російської академії народного господарства і державної служби при президентові Росії Володимир Мау. «Коли поїхати легко, уряд повинен з особливою увагою, з особливою ніжністю відноситися до своєї еліти», — пояснював він в передачі «Великий дозор», спільному проекті «Відомостей» і «Ехо Москви». Поки нічого подібного не спостерігається, коментує Урнов, явний пріоритет віддається соціалці, військово-промисловому комплексу і держкорпораціям. Є ще одна проблема, відмічає експерт: активна еміграція призводить до того, що в країні не затримуються люди, які змогли б сформувати запит на модернізацію політичної і економічної системи. «Вони пакують валізи і від'їжджають. Залишаються чиновники, торгаші і працівники великих держкорпорацій», — резюмує він.
За даними Росстата, число тих, що від'їжджають жити в інші країни постійно скорочувалося — з 146 000 в 2000 р. до 32 458 в 2009 р. — і тільки в 2010 р. трохи виросло — до 33 578.
