Держави Середньої Азії чекають конфлікти за воду і землю?

aakanab поділився посиланням

http://topwar.ru/ 5225 - gosudarstva - sredney - azii - zhdut - konflikty - za - vodu - i - zemlyu.html

Країни Середньої Азії пожинають плоди розвалу Радянського Союзу, що став найбільшою геополітичною катастрофою для народів Червоної імперії. Серед них міжнаціональні конфлікти і війни різної інтенсивності. А державам Середньої Азії, у яких і так є серйозні проблеми в області міжнаціональних стосунків(одна різанина в Оше чого вартий), загрожують і війни за воду і землі сільськогосподарського призначення.

Найбільш складна ситуація склалася на південному заході Киргизії, на кордоні з Таджикистаном. Ситуація досить напружена - звучать звинувачення в надмірному використанні води, плюс в Киргизії є таджицькі анклави. Те, що можуть статися зіткнення між таджиками і киргизами - це точно. Вже є досвід зіткнень узбеків і киргизів в Оше 1990 року і 2010 року).

Суть проблеми

Коли в 19 столітті народи Середньої Азії(тоді Західного Туркестану) стали переводити до осілого життя скотарів-кочівників, вже тоді виникла проблема води. У Середній Азії землеробство грунтується головним чином на штучному зрошуванні, за допомогою іригаційних споруд. Воду в регіоні відводять від двох найбільших річок - Аму-дар'ї і Сир-дар'ї, їх припливів, по каналах. Стік річок же залежить від снігової зим в горах.

До того ж у складі Російської імперії і Радянського Союзу у народів Середньої Азії стався демографічний вибух. До цього їх чисельність регулювалася численними війнами, міжусобними конфліктами. Плюс обидві імперії розвивали медицину, гігієну і т. п., тривалість життя росла, смертність падала. Потрібно врахувати і досить великий приплив російського населення - великоросів, малоросів, і інших народів в регіон Середньої Азии, німців, кримських татар і т. д. За півтора століття з моменту входження Західного Туркестану під владу Росії чисельність населення сучасного Таджикистану виросла приблизно в 10,2 разу, Узбекистану і Туркменії - в 6,5 разів, Киргизії і Казахстану - в 7,2 разу.

З розвитком сільського господарства, промисловості цих республік росло і споживання води. У результаті збільшення огорожі води з Аму-дар'ї і Сир-дар'ї стало однією з причин висихання Аральського моря, цілою катастрофою, що стала, для великого регіону.

Розвал СРСР тільки погіршив ситуацію, недаремно президент Казахстану Н. Назарбаев пропонував повернутися до проекту «Повороту сибірських річок», щоб частина їх стоку була спрямована в Середню Азію. Мета проекту - у напрямі частини стоку сибірських річок(Іртиша, Обі і інших) в Казахстан, Узбекистан і, можливо, Туркменію. Підтримував цей план і колишній мер Москви Ю. Лужков. До того ж потрібно враховувати той факт, що той же Казахстан, з питання воду, «стискує» Китай. Пекін, незважаючи на протести Астани, веде значні іригаційні роботи біля кордону Казахстану, які у результаті приведуть до значного скорочення водостоку ряду річок. Казахстан чекає нестача води.

Відколи Москва перестала бути центром управління середньоазіатських республік, в Середній Азії пропав «арбітр», який врегулював спірні питання між регіональними елітами. Був для республік фінансовим і ресурсним донором. У результаті рівень життя середньоазіатських республік, окрім Казахстану, впав до рівня третього світу. Виникають спори, які вже нікому врегулювати, так, в 2010 році між Таджикистаном і Узбекистаном виникла суперечка через будівництво на річці Вахш Рогунской ГЭС. Ташкент побоюється великого падіння рівня води в Аму-дар'ї, пов'язаній з Вахшем, що завдасть удару по сільському господарству Узбекистану. Проблема в тому, що Казахстан, Узбекистан і частково Туркменія багато в чому залежать від водних стоків з киргизькою і таджицькою територій. А проблема Таджикистану в тому, що велика частина його території - гори, у результаті велика нестача землі сільськогосподарського призначення. Запуск Рогунской ГЭС дозволяв Таджикистану вирішити ряд проблем : фактично безперервної енергетичної кризи і можливості запуску цілої серії підприємств по переробці гірської руди. А надлишки енергії таджицький уряд планував продавати, отримуючи валюту від Індії, Ірану, Пакистану. У результаті суперечка між Таджикистаном і Узбекистаном дійшла до «брязкання зброєю».

І це усе в умовах зростання населення, хоча значна частина «не корінних народностей» з Середньої Азії поїхала, так, російські громади дуже значно скоротилися, тільки в Казахстані росіян ще досить багато. У результаті регіон в довгостроковій перспективі може чекати водна і земельна катастрофа. Вже нині малосніжні зими в горах - це вже проблема державного масштабу.

Зрозуміло, що міжнаціональні розбрати, підігріті спорами за воду і землю, не залишаться поза увагою спецслужб англо-саксов. Вже в різанині 2010 року в Оше були відмічені «сигнали» про присутність «американського сліду».

Самсонов Олександр

Фон усього світу

Коментарі та пінги закриті.

Коментарі закриті.

Підпишіться на RSS