З ранку приступив до ліквідації наслідків техногенної катастрофи. Суть в чому. П'ять днів підряд йшов дощ. Природно, що трава і бур'ян були цьому ради і двір заріс порістю, як джунглі. Махати косою було лінь, і я випустив на випас десяток малолітніх тримісячних кроленят. І виявився неправий. Траву вони, безумовно, зжерли, але оскільки живуть в клітинах, то я упустив з виду, що кролики - земляні тварини(адже читав же Толкиена!). Зжерши все і зробивши безуспішну спробу потрахаться один з одним, уся банда почала обкопуватися стахановськими темпами. Син, який був поставлений вертухаем над малолітками, зміркував надто пізно.
У результаті один найбільш удачливий диверсант докопався до прокладеного в двір водопроводу з поліпропілену і прогриз в нім дірку. З-під землі довбонув фонтан. Поки бігав, перекривав воду, інші зарилися на півметра. Виколупував кожного персонально методом поливу норки з банки - оскільки підірвана ділянка водопроводу доведеться зараз перепаювати. Двір продірявлений ямками.
Загалом, я починаю розуміти австралійців, які при слові кролик починають хапатися за рушницю.
ПС. Шкода, що не проклав кабель - може, заразом би і суп зварив.