Колектори поза законом?

Колектори в Росії не мають права стягати борги з банківських позичальників, вносити боржників в чорні списки погранслужби і заарештовувати їх майно, заявив глава Роспотребнадзора Геннадій Онищенко. Фактично він призвав не платити по боргах 3,5 млн росіян.

Колекторні агентства — «це повністю неправове поле», заявив Онищенко. «Ніхто не намагається нічого пояснити, говорять: твій борг переданий колекторам. А колектори вже не обговорюють тему відсотків. Вони говорять: ми купили твій борг, 15 000, будь добрий, віддай». Головне, що турбує Онищенко, — це «методи залякування, телефонний тероризм і розголошування банківської таємниці третім особам»: колектори обіцяють накласти арешт на майно, включити боржника в чорні списки погранслужби ФСБ — хто вони такі, щоб погрожувати громадянинові? Щоб поправити усе це, Онищенко запропонував «створити законодавство».

Колекторний бізнес росте(див. врез), під час кризи передавати борги колекторам стали навіть держбанки: в 2010 р. «ВТБ 24» продав їм портфель роздрібних кредитів на 6 млрд крб., цього року збирається ще мінімум на 5 млрд крб.; Ощадбанк вибрав декілька колекторних агентств на тендері.

Окремого закону про колектори дійсно немає — банки передають на аутсорсинг і продають прострочення колекторам, керуючись нормами Цивільного кодексу(ГК) про агентські стосунки і про переуступання прав вимог від одного кредитора до іншого, говорить глава Національної асоціації професійних колекторних агентств Олександр Морозов. Згідно ст. 382 ГК згоди боржника при цьому не потрібно, вказує віце-президент «ВТБ 24» Андрій Осіпов. Ця норма ГК взагалі до колекторів непридатна, оскільки вони не є кредитною організацією, заперечує начальник управління захисту прав споживачів Роспотребнадзора Олег Прусаков.

Банківській таємниці і закону про персональні дані робота колекторів не суперечить: в кредитному договорі сказано, що дані можна передавати третім особам, нагадує Морозов. «У кредитному договорі банк не конкретизує, хто розуміється під третіми особами, — заперечує Прусаків. — Одна справа — бюро кредитних історій, якому громадянин може бути зацікавлений передати свою історію, а інше — колектор».

Нарешті, такі заходи, як арешт майна, занесення в чорні списки «невиїзних», приймають не колектори, а судові пристави, виконуючи рішення суду про стягнення боргу, продовжує Морозов. А колектори про це боржників тільки інформують.

Втім, Морозов згоден, що закон потрібний: проект, за його словами, розроблений і зараз знаходиться в Мінекономрозвитку на узгодженні.

Наталія Биянова

Фон усього світу

Коментарі та пінги закриті.

Коментарі закриті.

Підпишіться на RSS