Dvu.ru - shnik поділився посиланням
http://nvo.ng.ru/forces/ 2011-06-10/7_garant.htmlМинфин продовжує опиратися зміцненню обороноздатності Російської Федерації.
Велику частину надводних сил ВМФ Росії складають кораблі ще радянської будови, які скоро доведеться списувати...
Уряд РФ почав розробку бюджету країни на 2012-2014 роки. Як стало відомо, Мінфін запропонував відмовитися від збільшення чисельності офіцерів і контрактников Міноборони(економія 160 млрд. крб.). Більше того, запропоновано не лише не збільшувати армію, але і скоротити її на 15% за три роки(ще 50 млрд.). Також в найближчі три роки Мінфін хоче урізувати гособоронзаказ(на 100 млрд. крб. щорічно). Пропонується відмовитися і від збільшення фінансового забезпечення накопичувально-іпотечної системи для військових(78 млрд. економії).
Останнє з цих пропозицій навіть не хочеться обговорювати, тільки є бажання запропонувати керівництву Мінфіну та і взагалі усього уряду пожити в тих же умовах, що більшість російських офіцерів(і на їх грошове постачання). Обговорити хочеться проблему скорочення чисельності Збройних сил і гособоронзаказа, тобто подальше урізування військового потенціалу країни.
У уявленні більшої частини людей з ліберальними поглядами(саме вони в основному «рулюють» Мінфіном) ВС є велетенським паразитом, від якого немає ніякої користі і який тому бажано знищити взагалі. А оскільки різноманітні тупі ретрогради цього зробити доки не дають, потрібно хоч би максимально цього паразита урізувати. Підкріпленням цього погляду на життя повинна являтися доля СРСР, який нібито рухнув під тягарем непосильних військових витрат.
ДЕШЕВИЗНА ОМАНЛИВА
Безумовно, зайві військові витрати завдають збитку економіці країни. Втім, стосовно СРСР ще ніхто точно не зміг визначити, яку роль в його краху зіграли саме військові витрати, а яку - загальна неефективність економічної моделі і завищені соціальні і зовнішньополітичні зобов'язання. Але чомусь зовсім забувається, що у ВС є абсолютно конкретна економічна роль.
По-перше, ВС захищають країну від зовнішньої агресії, збиток від якої свідомо на багато порядків перевищить військові витрати(аж до варіанту повного знищення країни і, відповідно, її економіки). По-друге, ВС забезпечують інтереси країни на світовій арені, своїм потенціалом, зокрема, підкріплюючи просування її економічних інтересів. Відповідно, армія ні в якому разі не є таким паразитом.
На жаль, в Росії категорично не прийнято вчитися навіть на своєму досвіді, не кажучи вже про чужий. Хоча прямо сьогодні навколишній світ демонструє нам дуже цікаві приклади того, скільки і для чого треба витрачати на ВС.
Так, ми спостерігаємо європейський досвід. Усі європейські країни з моменту закінчення холодної війни безперервно скорочують свої ВС і витрати на них. Правда, витрати скорочуються повільніше, ніж фактичні ресурси ВС, оскільки майже усі європейські країни перейшли від закличного принципу комплектування до найманого, що різко збільшило витрати на зміст особового складу, незважаючи на значне скорочення його чисельності. Та і зброя зараз стала дуже дорогою, навіть якщо його закуповувати мало, все одно виходить дорого. Нинішня економічна криза, яка дуже сильно ударила по країнах єврозони, привела до чергового витка скорочень, який ще тільки розгортається. Подекуди справа доходить вже до обнулення. Наприклад, Голландія відмовилася від танків, без яких, взагалі-то, нормальну війну вести не можна(не витрачатиму місце на доказ цієї очевидної речі).
У результаті відбувається повна втрата європейськими ВС боєздатності. Залишимо зараз осторонь психологічну сторону питання(пацифізм, що уразив європейців), візьмемо чисто військову. Саме по собі скорочення озброєнь після деякого певного рівня призводить до повної втрати можливості воювати. Зброї занадто мало, тому воно просто буде дуже швидко вибито. Крім того, оскільки його дуже мало і воно при цьому дуже дороге, його тепер просто страшно відправити до бою. Подібне мало місце з лінкорами в роки Другий світовий. Тепер такими «лінкорами» стає те, що завжди було «витратним матеріалом» - танки, БМП, винищувачі.
Як би дешева гранично скорочена армія насправді із-за своєї військової неефективності виявляється украй дорогою. Зараз ми можемо спостерігати це в Лівії, тим більше що американці, самоусунувшись від операції, забезпечили нам чистоту експерименту в сенсі демонстрації можливостей європейців. Яким, як з'ясовується, воювати практично нічим. Війна триває вже майже три місяці, причому в чисто полігонних умовах, без опору з боку супротивника. Проте досягнуті результати дуже близькі до нуля. При цьому витрати на війну вже дуже високі. Повністю витрачені(незрозуміло на що) багато типів сучасних і украй дорогих боєприпасів. А кінця-то війні не видно. Май європейці нормальні ВС - все було б давно закінчено свідомо набагато меншою ціною, ніж виходить зараз. У результаті економія виявляється ілюзією, точніше - обманом(чи самообманом).
Саме «дешева» скорочена армія і стає справжнім паразитом, оскільки гроші на неї все одно витрачаються, причому чималі, а виконувати свої завдання вона не може. Тобто, якщо перейти на ліберальну термінологію, платники податків оплачують послугу, яка насправді ним не виявляється. Відповідно економія на ВС не лише є самообманом, але ще і аморальна. На щастя для європейців, на них нікому нападати, до того ж за ними доки стоять США, інакше вони б в набагато трагічнішому варіанті переконалися в тому, як дорого обходиться «дешева» армія.
САМОГУБНА ЕКОНОМІЯ НА БЕЗПЕЦІ
Протилежний приклад представляє Китай. Ще у кінці 1970-х ця країна мала велетенську армію, яка була горою металобрухту в технічному сенсі і величезним натовпом одягнених у військову форму людей з нульовим рівнем бойової і командної підготовки. Війна з В'єтнамом на початку 1979 року покрила НОАК нев'янучою ганьбою. Єдине, що у китайських «воїнів» виходило добре, - звірства відносно мирного населення країни, яку всього 10 роками раніше в Китаї називали братською.
На старті реформ НОАК відразу ж була значно скорочена. На початку 1990-х військові витрати КНР складали жалюгідні 4,5 млрд. дол. Відтоді ситуація змінилася разюче, за два десятиліття військові витрати КНР виросли в 20 разів, причому керівництво країни не приховує, що вони будуть рости і далі. При цьому китайська економіка багато в чому ліберальніше за російську. І головне - керівництво КНР відрізняється винятковим прагматизмом, воно ніколи марно не викидатиме гроші на вітер. Будь-які їх витрати - це вкладення в майбутнє.
Такими вкладеннями в майбутнє є і військові витрати, які ростуть майже удвічі швидше, ніж ВВП Китаю.
НОАК, майже не скорочуючись(а де в чому і збільшуючись) кількісно, проходить радикальне якісне оновлення, упевнено і за усіма параметрами входячи тепер як мінімум в трійку найсильніших армій світу, а по якихось позиціях виходячи навіть в лідери. Вона вже давно надмірна для оборони, тому, здавалося б, пора зупинитися, але китайці зупинятися не збираються. Адже ясно, що без зовнішньої експансії, без захоплення територій і ресурсів Китаю не вижити. Тому НОАК стає найважливішим економічним чинником, двигуном цієї експансії. Причому наявність величезної військової потужності у більшості випадків зробить пряму агресію необов'язковою. Просто китайці, звертаючись до керівництва інших країн, тепер можуть сказати: «Віддайте нам це(території і ресурси) по-хорошому - або ми візьмемо це по-поганому». Що бажають вибрати другий варіант знайдеться трохи. У результаті дорога величезна НОАК виявиться економічно дуже ефективною, оскільки принесе більше грошей, ніж на неї було витрачено.
ВС РФ зараз доведені до такого стану, коли потрібне їх повне тотальне переозброєння, причому по-справжньому новою технікою, а не радянською, якими є, наприклад, Т-90, БМП-3 або Ми-28. Відповідно навіть нинішній гособоронзаказ, мабуть, замалий. Його урізування - цей вже прямий злочин, навіть не підривши, а, по суті, знищення обороноздатності країни. Справа посилюється тим, що вищезгаданий Китай саме нас в першу чергу попросить віддати йому все «по-хорошому». І не можуть бути ВС РФ «невеликими, компактними» із-за розмірів країни, разноплановости і разнонаправленности загроз.
Про грошове постачання і житлові умови військовослужбовок не хочеться навіть говорити, щоб не переходити на ненормативну лексику.
Безумовно, економія бюджетних коштів - річ чудова. Тим більше що резерви для неї у нас насправді величезні. В першу чергу, зрозуміло, це корупція, сумарні об'єми якої, мабуть, в рази, якщо не на порядки перевершують наші військові витрати. Є ще «офіційний» зміст держапарату(включаючи той же Мінфін), ефективність якого з розрахунку на людину, м'яко кажучи, невелика. Є різні чудові мегапроекти типу зимової Олімпіади в субтропіках. Є ще така стаття витрат, як зміст численних банд хунвейбинов(молодіжних патріотичних рухів). Закуповувані на гроші, зароблені в Росії(точніше, за рахунок Росії), яйця Фаберже, найбільші у світі яхти і «підвальні» клуби НБА. Втім, в Мінфіні, мабуть, скажуть, що усе це - не в їх компетенції...
